Фінансова співпраця ЄС і України

Оскільки Україна є привілейованим партнером ЄС і приймає участь у реалізації Європейської політики сусідства, вона користується перевагами Європейського інструменту сусідства й партнерства ( новий фінансовий інструмент Європейського Союзу для країн, які охоплюються Європейською політикою сусідства. Мета - надання допомоги Європейським Союзом з метою розвитку зони процвітання та добросусідства та її ефективнішого використання.). У рамках дії цього інструменту партнерство ЄС і України перетворилося з простої технічної допомоги на більш суттєву  підтримку реформ і процесів  до яких прагне Україна.

Підтримка бюджету певних галузей, завдяки якій допоміжний вплив надаватиметься  державному бюджету, спрямована на покращення ефективності фінансової співпраці ЄС і України. Європейській Союз тісно співпрацює з державами, що входять до його складу, та іншими країнами пов я заними  з  Україню, з метою забезпечення ефективності технічної та фінансової співпраці з Україною.

Можливо, все ще й можливо...

  Сьогодні натрапила на досить цікаву статтю і одразу ж вирішила поділитися враженнями від неї у нашому блозі. Називається вона "У ЄС назвали умови підписання асоціації з Україною в 2013 році". Виявляться, підписання угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом може відбутися до листопада 2013 року, якщо українська влада продемонструє суттєвий прогрес у вирішенні означених ЄС проблем.

  Про це йдеться у висновках Ради Євросоюзу з питань зовнішньої політики, засідання якого на рівні міністрів закордонних справ відбулося 10 грудня 2012р. у Брюсселі.

  «Рада підтверджує свої зобов´язання підписати вже парафовану угоду про асоціацію, включаючи глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі, так скоро, як тільки українська влада продемонструє рішучі дії і відчутний прогрес у трьох згаданих сферах, можливо, до саміту Східного партнерства у Вільнюсі в листопаді 2013 . Підписання може супроводжуватися попередніми набранням чинності окремих частин угоди», - йдеться в документі.

  Згаданими умовами є: вирішення проблем виборчого законодавства, виборчого правосуддя та імплементація реформ, закладених в порядку денному асоціації.

  Крім того, Рада ЄС закликала верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки, віце-президента Європейської комісії Кетрін Ештон «спільно з Європейською комісією відстежувати й інформувати Раду про досягнутий прогрес.

  Також в документі зазначено, що Брюссель очікує від Києва проведення реформ, які необхідні для підготовки до можливого вступу в силу угоди про асоціацію.

  Зокрема, мова йде про судову і конституційну реформи, а також про «важливі зусилля у сфері боротьби з корупцією і проведення реформи державного фінансування, включаючи збільшення повноважень Рахункової палати.

«Рада закликає Україну вжити рішучих заходів щодо поліпшення інвестиційного та бізнес-клімату, що погіршується,і в цьому контексті вітає прагнення України та ЄС почати неформальний діалог щодо бізнесу», - йдеться у висновках Ради ЄС.

Критерії вступу до ЄС

  Умови вступу до ЄС були визначені на засіданні Європейської Ради у Копенгагені , що проводилось21-22 червня 1993 року: 

   “ Асоційовані держави Центральної та Східної Європи, які висловили таке прагнення, можуть стати членами Європейського  Союзу . Вступ відбудеться як тільки асоційована держава зможе взяти на себе обов’язки членства, задовольнивши необхідні політичні та економічні вимоги.”

   Ці вимоги отримали назву Копенгагенських критеріїв:

  - досягнення стабільності інституцій, які гарантують демократію, верховенство права, права людини, дотримання і захист прав меншин (політичний критерій);

  - існування функціонуючої ринкової економіки, а також здатність витримувати конкурентний тиск та дію ринкових сил у межах ЄС (економічний критерій);

  - спроможність взяти на себе зобов'язання, що випливають із членства, у тому числі дотримуватися цілей політичного, економічного та монетарного союзу шляхом приведення національної системи законодавства у відповідність до Спільного доробку ЄС (юридичний критерій).

  Іноді його також називають "критерій членства".

  Але і це ще не все! Існує також критерій внутрішньої спроможності ЄС як би "поглинути" нового члена, і ще один не менш важливий географічний критерій, адже членом ЄС може стати лише "європейська країна".

  Всі названі мною вище критерії це лише, так би мовити, загальні фрази й положення. Кожен критерій має багато свої підкритеріїв, які також обов'язково повинні бути виконані державою-кандидатом (тобто державою, я ка має намір стати повноправним членом Європейського Союзу).

 

  Ось деякі найважливіші, на мою думку, складові політичного критерію:

-  Забезпечення  свободи   парламентських  та   президентських  виборів  і  виборів до місцевих органів влади; 

-  Створення   та   розширення   діяльності   демократичних  інституцій , неурядових організацій,  незалежних засобів масової інформації ;

-  Прийняття   законодавства ,  що  надійно  захищає   права   меншин, створення  відповідних установ ;

-  Посилення  боротьби з організованою  злочинністю  та  корупцією ;

-  Вирішення   питань  правового   забезпечення  та   посилення  спроможності боротьби з відмиванням коштів;

-  Створення   надійно  діючих  інститутів   у  сфері   юстиції  та   внутрішніх  справ ,  гарантії   незалежності  судової  влади ,  покращення  функціонування судів;

  Третій   критерій  – „критерій   членства”, за багатьма свідченнями, виявляється, є найважчим  для виконання . При проведенні  переговорів про набуття членства  в  ЄС  конкретизовані 31 критерій   членства. Кожен   з  них   відповідає   одному  з 31  розділів   „ спільного  доробку  ЄС”. До речі, я вирішила перерахувати вам всі 31 критерій, тому що кожен з них є по-своєму важливим:

1.   Вільне  переміщення  товарів

2.   Вільне  переміщення  робочої сили

3.   Свобода  у наданні послуг

4.   Вільне  переміщення  капіталів

5.   Законодавство  про  підприємства 

6.   Конкурентна  політика 

7.   Сільське  господарство

8.   Рибне  господарство

9.   Транспортна  політика 

10.  Податкова  політика 

11.  Економічний  та  Монетарний Союз

12.  Статистика

13.  Соціальна  політика  та  зайнятість 

14.  Енергетика

15.  Промислова політика 

16.  Малі та  середні підприємства

17.  Наука  та  дослідницька діяльність 

18.  Освіта  та  навчання

19.  Телекомунікації

20.  Політика у галузі  культури та  аудіовізуальному  секторі

21.  Регіональна політика 

22.  Екологія 

23.  Захист прав споживачів та  охорони  здоров’я

24.  Юстиція та  внутрішні справи

25.  Митний союз

26.  Зовнішні  зносини 

27.  Спільна зовнішня політика  та  політика  безпеки 

28.  Зовнішня торгівля 29.  Бюджет  та  фінансовий контроль

30.  Охорона  прав інтелектуальної власності

31.  Відповідність  стандартів  промислової  продукції

Отже, як Ви бачите, умови вступу до ЄС є не леггкими. Вони складаються із критеріїв, за якими країна-кандидат має оцінюватись, а ті у свою чергу складаються ще з багатьох підкритеріїв. Тож шлях до , поки що лише омріяного Україною, Європейського Союзу є нелегким і щоб досягти його, треба прикладати кожному з нас немалі зусилля!

Політичні відносини

З моменту набуття Україною незалежності у 1991 році Європейський Союз та Україна стрімко розвивають відносини один з одним.

Правові засади відносин ЄС-Україна грунтуються на Угоді про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС. (Ця угода започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань.)

Амбіції ЄС та України щодо посилення відносин один з одним створили можливість вийти за межі співпраці й сягнути поступової економічної взаємопраці та поглиблення політичного співробітництва.

Таким чином, у березні 2007 року почалися перемовини щодо нової Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Вони завершились у грудні 2011. Нова Угода передбачає політичну асоціацію та економічну інтеграцію України з ЄС. ЄС має намір підписати та ратифікувати Угоду про асоціацію щонайшвидше, проте цей процес обумовлений певними політичними обставинами.

(Важливою складовою частиною нової угоди з ЄС є створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Формат та її наповнення передбачає досягнення максимально глибокої економічної інтеграції на основі домовленостей в рамках двосторонніх переговорів з ЄС щодо вступу України до Світової Організаціїї Торгівлі.)

 

10 грудня 2012 року Рада Європейського Союзу підтвердила намір ЄС підписати Угоду про Асоціацію, як тільки українська влада продемонструє рішучі дії та реальний прогрес у трьох важливих сферах: правові реформи, питання пов'язані з виборами, а також політично вмотивоване правосуддя.

Оскільки перемовини з приводу Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та її ратифікація потребують певного часу для вступу Угоди в дію, сторони вирішили прийняти Порядок денний асоціації Україна-ЄС.(Майбутня Угода про асоціацію має визначити формат двосторонніх відносин у середньостроковій перспективі)